Audio tour Садиби
2 sights
- Audio tour Summary
-
Audio tour Summary
У музеї просто неба представлені зразки української садиби, які характерні для сільської місцевості Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тут чітко простежуються традиції забудови й ландшафтного дизайну відносно майнового розшарування сільського населення цього періоду.
Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни на селі. Cеляни звільнилися від кріпацької залежності й поділялися на дві групи. Перша – це селяни-власники, повністю незалежні від поміщика. Більша частина з яких були нащадками реєстрових козаків. За рахунок того, що їм не потрібно було сплачувати викупних платежів, козацькі господарства швидко почали розвиватися. Друга ж – селяни, які уклали договір на користування поміщицькою землею строком на три роки з виплатою повинностей. Вони або викупляли з часом ці землі, або продовжували строк договору.
У зв’язку з реформою усі селяни тепер мали право вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи та займатися вільною торгівлею й засновувати промисли. Проте, варто зауважити, що внаслідок реформи українські селяни втратили понад 15% загальної площі земель, які раніше були в їх користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму.
У скансені відтворені садиби як заможних селян, середняків і найбіднішої частини населення села, так і мисливський будинок найбільшого землевласника на Переяславщині.
- 1 Садиба заможного селянина-промисловця (60-70 роки ХІХ ст.)
- 2 Двір середняка
- 3 Двір безземельника
- 4 Садиба заможного селянина-землевласника (початок ХХ століття)
- 5 Двір бідняка (друга половина ХІХ ст.)
- 6 Двір вдови
- 7 Мисливська дача князя Горчакова
-
Audio tour Summary
У музеї просто неба представлені зразки української садиби, які характерні для сільської місцевості Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тут чітко простежуються традиції забудови й ландшафтного дизайну відносно майнового розшарування сільського населення цього періоду.
Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни на селі. Cеляни звільнилися від кріпацької залежності й поділялися на дві групи. Перша – це селяни-власники, повністю незалежні від поміщика. Більша частина з яких були нащадками реєстрових козаків. За рахунок того, що їм не потрібно було сплачувати викупних платежів, козацькі господарства швидко почали розвиватися. Друга ж – селяни, які уклали договір на користування поміщицькою землею строком на три роки з виплатою повинностей. Вони або викупляли з часом ці землі, або продовжували строк договору.
У зв’язку з реформою усі селяни тепер мали право вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи та займатися вільною торгівлею й засновувати промисли. Проте, варто зауважити, що внаслідок реформи українські селяни втратили понад 15% загальної площі земель, які раніше були в їх користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму.
У скансені відтворені садиби як заможних селян, середняків і найбіднішої частини населення села, так і мисливський будинок найбільшого землевласника на Переяславщині.
Reviews
Download the free izi.TRAVEL app
Create your own audio tours!
Use of the system and the mobile guide app is free
