Audio tour

Audio tour Садиби

QR code

2 sights

  1. Audio tour Summary
  2. Audio tour Summary

    У музеї просто неба представлені зразки української садиби, які характерні для сільської місцевості Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тут чітко простежуються традиції забудови й ландшафтного дизайну відносно майнового розшарування сільського населення цього періоду.

    Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни на селі. Cеляни звільнилися від кріпацької залежності й поділялися на дві групи. Перша – це селяни-власники, повністю незалежні від поміщика. Більша частина з яких були нащадками реєстрових козаків. За рахунок того, що їм не потрібно було сплачувати викупних платежів, козацькі господарства швидко почали розвиватися. Друга ж – селяни, які уклали договір на користування поміщицькою землею строком на три роки з виплатою повинностей. Вони або викупляли з часом ці землі, або продовжували строк договору.

    У зв’язку з реформою усі селяни тепер мали право вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи та займатися вільною торгівлею й засновувати промисли. Проте, варто зауважити, що внаслідок реформи українські селяни втратили понад 15% загальної площі земель, які раніше були в їх користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму.

    У скансені відтворені садиби як заможних селян, середняків і найбіднішої частини населення села, так і мисливський будинок найбільшого землевласника на Переяславщині.

  3. 1 Садиба заможного селянина-промисловця (60-70 роки ХІХ ст.)
  4. 2 Двір середняка
  5. 3 Двір безземельника
  6. 4 Садиба заможного селянина-землевласника (початок ХХ століття)
  7. 5 Двір бідняка (друга половина ХІХ ст.)
  8. 6 Двір вдови
  9. 7 Мисливська дача князя Горчакова
  1. Audio tour Summary

    У музеї просто неба представлені зразки української садиби, які характерні для сільської місцевості Середньої Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тут чітко простежуються традиції забудови й ландшафтного дизайну відносно майнового розшарування сільського населення цього періоду.

    Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни на селі. Cеляни звільнилися від кріпацької залежності й поділялися на дві групи. Перша – це селяни-власники, повністю незалежні від поміщика. Більша частина з яких були нащадками реєстрових козаків. За рахунок того, що їм не потрібно було сплачувати викупних платежів, козацькі господарства швидко почали розвиватися. Друга ж – селяни, які уклали договір на користування поміщицькою землею строком на три роки з виплатою повинностей. Вони або викупляли з часом ці землі, або продовжували строк договору.

    У зв’язку з реформою усі селяни тепер мали право вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи та займатися вільною торгівлею й засновувати промисли. Проте, варто зауважити, що внаслідок реформи українські селяни втратили понад 15% загальної площі земель, які раніше були в їх користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму.

    У скансені відтворені садиби як заможних селян, середняків і найбіднішої частини населення села, так і мисливський будинок найбільшого землевласника на Переяславщині.

Reviews

A minimum rating of 1 star is required.
Please fill in your name.

Create your own audio tours!

Use of the system and the mobile guide app is free

Start

App preview on iOS, Android and Windows Phone