Museum Музей археології Харківського національного університету імені В.Н.

Вітаємо Вас, шановні відвідувачі! Ми раді бачити Вас в Музеї Археології Харківського національного університету. В експозиції представлені найбільш цікаві і інформативні артефакти, що відображають різноманітні сторони життя людини від найдавніших часів до Нового часу. Окрім того, виставка репрезентує вклад в археологічну науку університетських дослідників, світлини яких Ви бачите перед собою. Саме з цих персоналій ми і почнемо нашу екскурсію.

Інтерес до старожитностей в Харківському університеті почав формуватися з самого початку його заснування – в 1804 – 1805 роках. Початкові кроки в цьому напрямку були зроблені першим ректором Іваном Ризьким, який в 1807 році передав археологічні матеріали з розкопок давньогрецької колонії Ольвія в тільки що створений Кабінет рідкостей університету.

Вивчення давньої історії Харківщини пов’язано безпосередньо з засновником університету – Василем Каразіним. Безсумнівна заслуга Вадима Пасека – першого дослідника, що розпочав планомірно досліджувати і розкопувати археологічні пам’ятки на Харківщині.

Подальшому розвитку археологічної науки в регіоні сприяв ХІІ Археологічний з’їзд, що проходив в Харкові в 1902 році. В роботі Підготовчого комітету з’їзду прийняло участь 38 професорів і викладачів університету, серед яких варто відзначити особову заслугу Дмитра Багалія і Євгена Тріфільєва. Завдяки з’їзду була сформована база основних археологічних наукових напрямків, що розвивалися в університеті в подальшому.

В 1919 році в Харківському університеті був створений Археологічний музей, як самостійна наукова організація. Його першим директором, аж до 1936 року був Олександр Федоровський, який присвятив своє життя археології, організував та провів розкопки в різних частинах Харкова і Харківщини.

В 1936 році в університеті були відновлені закриті після революції 1917 року кафедри – почався новий етап розвитку археології. Кафедру давньої історії і археології з 1937 до 1951 року очолював Семен Семенов-Зусер, який вивчав античні і скіфські пам’ятки Північного Причорномор’я.

Університетська археологічна наука вийшла на новий якісний рівень з приходом в університет в кінці 50-х років минулого сторіччя, відомого археолога і музеєзнавця Костянтина Гриневича, з діяльністю якого пов’язують перші підводні дослідження затопленої частини відомого античного міста – Херсонесу Таврійського.

З кінця 50-х – початку 60-х років ХХ сторіччя в університеті розвиваються два напрямки наукових досліджень. Перший з них пов’язаний з вивченням античних пам’яток Північного Причорномор’я. Основна увага була прикута до дослідження Херсонесу Таврійського і його прилеглої території, якими керував Володимир Кадєєв. А також розкопки античного селища Масліни, що знаходилось під впливом Херсонесу. Ці розкопки очолювала Валерія Латишева. Релігійно-культову складову давнього Херсонесу вивчав Валерій Мєщєряков.

Вивченню історії Дніпро-Донецького межиріччя в ранньому залізному віці були присвячені археологічні дослідження Борис Шрамка. Незабаром, в самостійну експедиційну роботу почали включатися його учні – археологи Володимир Міхеєв, Андрій Криганов. В область інтересів яких входили старожитності салтівської археологічної культури, що відображала історію північно-західної околиці Хазарського каганату. Серед учнів Бориса Шрамка, також слід назвати Юрія Буйнова і Сергія Бєрєстнєва, які внесли значний вклад у вивчення старожитностей бронзового віку.

В вітрині Ви бачите документи та власні речі вчених, які були необхідні для здійснення досліджень, а також імітацію розкопу.

Сподіваємося Вам сподобається експозиція Музею археології, бажаємо Вам приємних вражень.