Комплекс монастиря отців Василіян XVII-XIX ст.
Місце розташування комплексу отців Василіян тісно пов’язане з с.Винники, біля якого власне і виросла Жовква. Тут протягом століть змінилось декілька церков – від дерев'яної до теперішньої. Сьогоднішня церква Пресвятого Серця Христового є з початку 20 століття, запроектована львівським архітектором професором Львівської Політехніки Ковачем у візантійському стилі.
У 1910 році капличку при храмі розписав молодий художник Юліан Буцманюк. 25-річний митець, учень Модеста Сосенка, приємно здивував і ченців, і колег по цеху незвичним трактуванням традиційних для церковного стінопису сюжетів. Найбільш вражає стінопис «Богородиця з дітьми», на якому і маленький Ісус, і діти біля ніг Богородиці вдягнуті в український стрій. В українську сорочку вдягнутий і архангел Гавриїл, зображений на вітражі.
У 1930-х роках поновлює роботу над стінописом в жовківському храмі. Тепер він ще більше розвиває національну тему — склепіння храму прикрашають фрески на тему козаччини та українських визвольних змагань.
Головні мотиви — примирення та злука українців різних регіонів та конфесій: в композиції «Берестейська Унія» (1596 р.). На фресці «Акт Злуки» (1919 р.) по обидва боки від Божої Матері зображені основні святині Києва та Львова, а під ними — герої УНР та ЗУНР, в ногах Богородиці - символічна сцена Голодомору 1932-33 років у вигляді жінки і померлої дитини.
Розписи храму є першокласним зразком рідкісного стилю українського модерну І-ї половини 20 століття («модерн», «ар нуво», «югендстиль», «сецесіон»). В сценах настінних розписів широко представлені національні мотиви, народні образи, одяг.
Друга Світова війна та радянська окупація не дозволили Буцманюку довести справу — він тільки намітив фігури та орнамент різкими мазками, не досягши такої ретельності малюнку, як в каплиці. І розписати він встиг лише половину храму — від більшовиків Юліан Буцманюк тікав до Кракова, до Мюнхену, а потім — і до Канади.
Сліди давнішої історії храму ми можемо побачити в мощах великомученика Партенія, які потрапили сюди в 18 ст. з Відня, взамін привезених в цю церкву мощів св. Івана Сучавського.
В кінці 17 століття у храмі було встановлено Жовківський іконостас школи Рутковича, який з 30-х років 20 ст., по волі митрополита А. Шептицького, перенесено до Львівського музею історії релігії.
Сьогодні комплекс монастиря включає в себе будівлю монастирських келій, барокову дзвіницю та великі приміщення друкарні видавництва «Місіонер».
Після II Світової війни монастир був закритий, друкарню націоналізовано.
Тільки у 1989 році, коли храм повернули греко-католикам, історичний інтер'єр храму був відновлений, і історія національного відродження на стінах храму знов приваблює туристів та самих жовківчан.
Все аудиогиды в вашем смартфоне
Опубликуйте собственный аудиотур!
Используйте систему и мобильное приложение абсолютно бесплатно
