Museo

Museo Звягельський замок

0 recensione
Zviahel
Gratis

Download the applinks
iOS
Android
Windows Phone

Scarica Tour sul tuo telefono: QR code

Info museo

Riguardo il museo Pianifica la visita

Riguardo il museo

Ascolta audio

Update Required To play the media you will need to either update your browser to a recent version or update your Flash plugin.

На початку XVI століття містом Звягель володіли князі Острозькі. Саме князь Костянтин Іванович Острозький 1507 р. почав будувати Звягельський замок, навколо якого й розкинулося місто. Замок був розташований на високій скелі над річкою Случ і мав високу оборонну здатність. Будувався мурованим, на відміну від інших, за найбільш сучасним на той час староіталійським, бастейно-бастіонним типом.
Це був перший і мало не єдиний замок такого типу на Волині. Але Костянтин Острозький встиг закласти мурованим лише фундамент, все інше було дерев’яним. Муровані стіни, башти — то вже справа молодшого сина Костянтина Івановича Острозького — найвидатнішого національного діяча епохи Відродження — Василя-Костянтина Острозького (1526-1608 рр.), який був володарем замку у 1542-1603 рр.

Будівництво замку було закінчено лише наприкінці XVI ст. Він був освячений 11 червня 1595 р.

1600 року Звягель увійшов до складу Речі Посполитої. Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, влітку 1648 року замок порожнім (без залоги) був захоплений місцевими повстанцями під проводом місцевого ж кушніра Михайла Тиші (Тишик, Тишко)..

З вересня 1648 по серпень 1649 року замок — центр Звягельського полку на чолі з наказним полковником Іваном Донцем і територіальними звягельськими полковниками Михайлом Тишею та Герасимом Яцкевичем.

У 20-х роках XVIII століття замок перейшов у власність феодалів Любомирських. 1738 року Станіслав Любомирський перетворив військову оборонну споруду на мисливський замок. А 1753 року частину замкового муру розібрали і з цього каменю побудували костел.

У радянські часи мальовничі місця, де знаходилися руїни Звягельського замку, використовували як зони відпочинку. Вежу і частину стін фортеці пізніше реконструювали, а прилегла до неї територія була упорядкована і перетворена в зону відпочинку.