Tour audio XX століття

XX століття  – період, коли розповсюджувалося ефективне сантехнічне обладнання і водночас були жахливі санітарні умови.

Під час Першої світової війни госпіталі отримували різноманітні медичні судна, складані біде.

В XX століття пов’язані з туалетом предмети продовжували з’являтися в творах мистецтва. Згадаємо французького художника, теоретика мистецтва Марселя Дюшана. Він починав зі станкового живопису. Його роботи потрапили до Осіннього салону. Їх згадав в огляді Гійом Аполлінер, французький поет, художній критик.

Марсель Дюшан став першим художником, що використав техніку реді-мейд. Це означає, що автор вміщує до мистецького контексту предмет, виготовлений не ним і не як художній об’єкт. Передбачається, що глядач може відкрити для себе нові риси даного предмету. Техніка реді-мейд співзвучна тому, що сповідували представники дадаїзму, модерністської течії в мистецтві першої чверті 20-го ст. Риси дадаїзму – ірраціональність, безсистемність, відкидання будь-яких обмежень у мистецтві.

Найвідоміший реді-мейд Дюшана «Водограй» 1917 р. Це звичайний пісуар з написом «R. Mutt» («Р. Дурень»). «Водограй» був запропонований для виставки Товариства незалежних художників. З цього приводу почалися суперечки. Скандальний твір вирішили не виставляти.

«Водограй» був виставлений і сфотографований в галереї Альфреда Стігліца, американського фотографа, мецената. Світлину з експонатом розмістив американський дадаїстський часопис «Сліпий». Там же була опублікована дискусія про те, чи можна вважати «Водограй» твором мистецтва.

Треба сказати кілька слів про Альфреда Стігліца. На початку XX століття  він видавав у США присвячені фотографії журнали, керував фотогалереями. Він познайомив американську публіку з творами крупних представників модернізму в європейському мистецтві.

Марсель Дюшан так сказав про інсталяцію: «…взявши звичайний предмет побуту, я позиціонував його так, що значення користі зникає під тиском іншої назви та іншого підходу».

В XX столітті  поряд з високотехнологічною сантехнікою продовжували використовуватися такі речі, як, наприклад, шумеки (сумаки). Шумек схожий на люльку, свистульку. Насправді це дерев’яний підгузник. Широка частина кріпиться пелюшками до дитини під час сну. Сеча тече до вертикальної ємкості, яка називається тувак. В деяких східних регіонах шумеки використовуються досі.

XX століття  дає нам приклади використання сантехнічного обладнання дуже різного рівня. Це залежало від матеріального становища людей, оточуючих умов, традицій.