Audio tour Зал 4

У вітринах четвертого залу представлені знахідки ранньослов’янських культур, що були поширені на території краю: зарубинецької, черняхівської, пеньківської, лука-райковецької.

Зарубинецька культура (ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.) була виявлена І. М. Самойловським у с. Суботів Чигиринського р-ну. Було досліджено кілька поселень та могильників. Найцікавіші знахідки з них представлені у музеї: поховальна урна з кришкою, горщики сарматського типу, металеві знаряддя праці, прикраси. Унікальною знахідкою є амулет-підвіска у вигляді єгипетського скарабея.

В період Великого переселення народів на території краю поширилась черняхівська культура. На Чигиринщині відомо понад 10 поселень цього часу. Найбільш дослідженими є об’єкти у сс. Стецівка, Вітове, Мельники. Вони досліджувались Є. Ф. Покровською, В. П. Петровим, В. І. Полтавцем, Т. М. Нераденко. В експозиції представлені фрагменти посуду, виготовленого на гончарному крузі, залізні знаряддя праці (тесло, долото, сокира, серп, різці), побутові речі (замки, ножі, шила, голки, пінцет, бритви), прикраси (поясні пряжки, фібули, лунниці).

Представники зарубинецької та черняхівської культур мали торгівельні зв’язки з грецькими містами і Римською імперією. Про це свідчать знахідки давньогрецьких і римських монет з сс. Мельники і Суботів, які представлені в експозиції.

В 1955 р. експедицією Інституту археології під керівництвом Д. Т. Березовця було виявлено поселення пеньківської культури біля с. Пеньківка в Потясминні.

В експозиції музею представлені знахідки часу пеньківської культури з сс. Стецівка, Вітове, Мельники: глиняний посуд, залізні знаряддя праці, елементи вбрання та прикраси – бронзові п’ятипальчаті фібули, бронзові та срібні поясні пряжки, залізні лунниця і перстень, ін.

Пеньківська культура стала підґрунтям для розвитку лука-райковецької, знахідки якої були виявлені при дослідженні курганів поблизу с. Суботова О. І. Тереножкіним та В. А. Іллінською. У музеї можна побачити гончарні вироби, металеві серпи, сокири, тесла, срібні та бронзові прикраси (скроневі кільця, персні, поясні пряжки, підвіски-бубонці).

Окремий розділ експозиції присвячений О. І. Тереножкіну – відомому українському археологу, доктору історичних наук, професору, фундатору школи української скіфології. Він присвятив багато часу дослідженню археологічної спадщини Чигиринщини. Поруч із портретом вченого – його особисті речі: указка, ніж, альбом для замальовок, друкарська машинка і стіл.