Латинський кафедральний собор

Є припущення (в тім поки не підтверджені документально) про те, що католицька катедра була заснована на місці переміщеної на Руську вулицю православної Успенської церкви в 1360 році за розпорядженням папи римського Урбана V.
Однак достеменно відомо, що саме на вівтар майбутнього кафедрального собору в 1399 році члени міської ради вже збирали пожертви, а курирував будівництво головний архітектор міста – Петро Штехер, одночасно обіймаючи посаду львівського бургомістра. Так що втілення в життя плану собору в готичному стилі на первинному етапі просувалося досить швидко, і в 1405 році собор (в незавершеному вигляді) був освячений єпископом Мацєєм Яніно.
Зверніть увагу на східну стіну храму. Напис на східній стіні катедрального костелу з образом розповідає нам трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові понад чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр Юзеф Вольфович, вбитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Згодом тут збудували каплицю з цим образом, частина якої далеко виступала на середину вулиці Галицької. З роками каплиця набула виняткового значення для вірних. Тогочасний львівський хроніст писав: «Було то для старого Львова місце святіше святого. Заповнена молитвами і співом, вдень і вночі освітлена, оточена стоячими навколішки людьми, була ця каплиця ніби серцем Львова, потіхою у його смутках і охороною у нещастях». Було великою честю помолитися у цій каплиці перед образом навіть для польських королів. Наприкінці XVIII сто¬ліття австрійська влада ліквідувала цвинтар нав-коло катедри і наказала розібрати каплицю. Чу¬дотворний образ Матері Божої Ласкавої перенесли до катедри, а на зовнішній стіні залишився напис на згадку про маленьку Катрусю і її дідуся, який увічнив себе, намалювавши чудотворний образ.