Музей Музей кобзарства

Музей кобзарства відкрито в березні 1989 року з нагоди відзначення 175-річниці від дня народження Т.Г. Шевченка. Музей, створений за ініціативою М.І. Сікорського та Г.К. Ткаченка, розташувався в будинку колишньої крамниці 1904 року.

Музей показує історію зародження та розвитку кобзарського мистецтва, сучасні напрямки кобзарства – традиційний народно-фольклорний та сценічно-академічний. В експозиції представлено унікальні документально-речові матеріали з історії кобзарства, мистецькі твори, присвячені цьому явищу, музично-поетичну творчість кобзарів (усього 242 експонати основного фонду, з-поміж них – 26 бандур). Привертають увагу найдавніші музичні інструменти – свистульки, іграшки та бубонець XI-XIIIст., гуслі з розкопок давнього Новгорода.

Особливо полюбилася українському козацтву кобза – лютне подібний струнний щипковий музичний інструмент, який уперше згадується у письмових джерелах XVI ст. Кобза мала від 4 до 9 струн і була неодмінною супутницею хвацького козака. Унікальними експонатами музею є бандура 1908 року Гната Гончаренка та атрибути кобзарського братства, що існувало у XVII-XVIIIст.: ікона, Біблія, підсвічник, лампада.

Крім кобзи, в музеї експонуються лютня, цитра, торбан. Торбан називали панською бандурою. Цей музичний інструмент особливо був поширений серед козацької старшини, але в кінці XIXст. він вийшов з ужитку. З часом кобзу і торбан майже повністю витіснила більш досконала бандура, яка стала справжньою улюбленицею сучасного українства. В музеї широко представлені портрети відомих бандуристів України, їх музичні інструменти, книги, речі побуту, матеріали про діяльність Національної спілки кобзарів України. На двох панно живописця Ю. Легенького відтворено генеалогічне дерево кобзарства.