Musée Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини

Серед різноманітних промислів українського народу важливе місце займає бджільництво. Географічне розміщення зони Середньої Наддніпрянщини сприятливе для розвитку цього промислу. Воно займає   особливе місце господарської діяльності і має цікаву історію свого розвитку, яка розкривається у експозиції  Музею історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини.

Біля входу до музею – скульптура св. Зосима – охоронця бджіл, пасік, власне, покровителя бджільництва. (Фото 1). На колишніх пасіках встановлювали постать святого Зосима, або ікону із зображенням святих Зосима і Саватія. У народі вважають, що Зосим і Саватій навчили людей правильно утримувати пасіку. Далі, на подвір’ї музею, групами розставлені масивні стаціонарні вулики-колоди кінця ХІХ початку ХХ ст. та невеликі переносні вулики-дуплянки характерні для кочових пасік.

 Садиба бджоляра – хутірного типу. В господарстві: надвірна комора – господарське приміщення для зберігання рамок, вуликів, дуплянок, поїлок, годівниць та інших знарядь праці пасічників. (Фото 2). Далі – омшаник – спеціальна напівземляна споруда де зимували бджоли. (Фото 3).

Хата – великих розмірів (16х8 м.), що говорить про заможність господаря і велику сім’ю. Датується хата серединою ХІХ ст., перевезена з с. Помоклі Переяслав-Хмельницького району, Київської області. Належала пасічнику за професією і покликанням – Хвостику Федоту Кириловичу. Хата і пасіка дісталися йому в спадщину від батька. 

Будівля передана у музей синами Федота Кириловича після смерті батька. У 1982 році музейні працівники створили в ній експозицію Музею бджільництва. (Фото 3).