Museum Музей «Поштова станція»

Музей «Поштова станція» був створений у 1993 році. Експозиція музею знаходиться у приміщенні колишнього міщанського будинку 2 пол.  ХІХ ст., який до 1987 року , розташовувався на одній із центральних вулиць   м. Переяслава – Хмельницького.  Будівля дерев’яна, одноповерхова, чотиридільна,  має вісім прикрашених декоративним різьбленням вікон – по двоє з кожного боку, двоє двостулкових дверей з фасаду та прибудований ганок з фронтоном. Дах чотирисхилий.

До складу музейного комплексу також увійшла фуражна комора (для зберігання запасів зерна) з села Чайківщина Оржицького району Полтавської області, початок ХХ століття, перевезена і встановлена в 1992-1993 рр.

Поштова станція ХІХ ст. являла собою  державну установу, яка  здійснювала  пересилання поштової кореспонденції, грошових переказів, посилок та преси. Основною  її функцією  було перевезення пасажирів за встановленим тарифом.

Експозиція Музею «Поштова станція» знайомить з історією розвитку вітчизняного поштового зв’язку 2 пол.   ХІХ – поч. ХХ ст. на прикладі  повітового міста Переяслава Полтавської губернії, розкриває особливості життя та побуту поштових службовців   і подорожуючих, а також  зв’язку та пасажирських перевезень .

Транспортні та поштові послуги  надавались на станціях цілодобово, що зумовило наявність тут приміщень різного призначення. У музеї відтворено побутові умови типової поштової станції ХІХ ст., які вводять відвідувача в атмосферу того часу, в якій жили й працювали  робітники, перебували подорожуючі.

У чотирьох залах музею відтворено інтер’єри канцелярії, житлового приміщення станційного доглядача та кімнат для відпочинку, а іноді й ночівлі подорожуючих  та ямщиків.

Переяславська поштова станція мала у своєму розпорядженні 5 швидких поштових трійок, для подорожуючих резервувалося 55 коней. Поштові станції знаходилися  на відстані 20-30км  одна від одної і поділялися на розряди.

 До першого відносилася державна дорога, що сполучала Москву і Санкт-Петербург,                             та  містила так звані імператорські апартаменти.

 До другого розряду відносилися дороги, що проходили через губернські міста,сполучали столицю із важливими населеними пунктами на кордоні.

До третього розряду належали поштові станції ті, що сполучали повітові міста, до четвертого відносилися сільські шляхи. Поштова станція  м. Переяслава Полтавської губернії   відносилась до 3-го розряду.

Подорожуючі зобов’язувалися платити прогони 12 коп. за 10 верст шляху. Кількість коней, яку могли брати одноразово подорожуючі  на станції, визначалася їхнім соціальним статусом і не перевищувала 20 тварин. Якщо подорожній потребував більшої кількості коней, то ця послуга йому надавалася за подвійні прогони, і лише після попереднього замовлення не раніше як за 7 днів. Всіх подорожуючих записували на станціях в особливі книги. В них зазначався час прибуття і відправки, ім’я ямщика, кількість виданих коней ,тощо. Наприкінці року ці книги відсилалися в головне управління зв’язку для ревізії.